Першу піцу приготували в Стародавній Греції: на корж «plakuntos» греки клали цибулю, часник, оливки і посипали сумішшю пряних трав. Пізніше цей нехитрий рецепт запозичили римляни.
Хоча існує й інша версія: можливо, схожий рецепт привіз зі своїх військових походів, а потім дещо змінив римський полководець Лукулл. У знаменитій кулінарній книзі, що отримала назву на честь гурмана Марка Габія Апиция, наводилося кілька рецептів піци. Це були коржі з м’ясом курчат, сиром, горіхами, часником, м’ятою, перцем і оливковою олією.
А сучасна піца родом з Неаполя. Адже саме тут кілька століть тому стали випікати коржі з тіста з помідорами, що полюбилися біднякам, з невеликою кількістю сиру і прянощами.
У XIX столітті, завдяки італійським та грецьким емігрантам, піца стала популярною і в Америці. Піцу нью-йоркську, чиказьку, каліфорнійську та інші готують з борошна з великим вмістом клейковини і додають в тісто олію. Рецепт піци, яку печуть в Японії (вона називається окономіякі), також дещо відрізняється від традиційного: корж з морепродуктами і овочами змащують соусом і посипають стружкою з сушеного тунця. Люблять піцу і в Бразилії, Індії, Австралії, і в нашій країні, де це блюдо з’явилося лише два десятиліття тому.
Відомо більше двох тисяч рецептів піци, яку в різних країнах готують із додаванням різних продуктів.
Гурмани-італійці придумали чимало оригінальних рецептів піци:
«Наполетана» – з помідорами, моцарелою, пармезаном, анчоусами, оливковою олією, орегано та базиліком; сицилійська квадратна піца – з анчоусами; «біла» – без помідорів; піца «Чотири сезони», яку ділять на чотири частини, що символізують різні часи року, і готують з різними інгредієнтами: грибами і вареними яйцями (зима), артишоками і оливками (весна), салямі і чорним перцем (літо), помідорами і моцарелою (осінь).
Піца з хрусткою скоринкою і апетитною начинкою з м’яса або риби, грибів, сиру, помідорів і ароматних спецій – просто смакота!
Зміст
Готуємо піцу
Піцу можна приготувати з чим завгодно: з м’ясом, шинкою, ковбасою, сосисками, субпродуктами, рибою, морепродуктами, сиром, грибами, помідорами, кабачками, баклажанами, солодким перцем, оливками і спеціями: майораном (орегано) або провансальськими травами, зеленню кропу, петрушки і селери, а десертні види – з ягодами, свіжими або сушеними фруктами, горіхами і сиром (у солодкі піци зазвичай додають маскарпоне). Піцу можна спекти навіть… з шоколадом!
Домашня піца корисніше тієї, що пропонують магазини і кафе швидкого харчування, адже до складу напівфабрикатів і готової випічки нерідко входять штучні харчові добавки. Вдома ми можемо вибрати будь-який вподобаний рецепт, використовувати найкращі продукти, додати більше свіжих овочів і зелені.
Тому і виходить домашня випічка, приготовлена «тільки для своїх», такою апетитною і ароматною!
Піцу вважають однією з найбільш корисних страв – правда, в тому випадку, якщо вона приготована з традиційних для середземноморської кухні, свіжих і якісних продуктів.
Особливо смачною виходить піца з свіжої риби, яку зазвичай нарізають тонкими скибочками. Можна використовувати і варену, копчену, солону рибу. До такої начинки підійдуть не тільки томатний, але і білі соуси (вершковий або соус бешамель).
Ще один варіант – начинка з морепродуктів: восьминогів, кальмарів, креветок, омарів, лангустів, м’яса крабів і навіть ікри. Тим, хто піклується про фігуру і здоров’я, можна порадити скоротити кількість інгредієнтів з високим вмістом жирів, а замість них додати більше низькокалорійних, багатих вітамінами, мінеральними речовинами і клітковиною овочів і трав.
Готуємо тісто
Щоб піца вийшла смачною, потрібно використовувати борошно найвищої якості, яке попередньо обов’язково слід просіяти.
Піцу готують з тіста різних видів: дріжджового, яке використовується частіше, а також прісного, листкового та інших. Зазвичай його слід розкачати досить тонко (до 0,5 см). Крім того, корж повинен бути м’яким, щоб при бажанні його можна було скласти навпіл.
Деякі кулінари радять розкачувати тісто для піци руками, а не качалкою, а потім розминати. Втім, можна і не розгортати його, а, виклавши на сковороду або деко, розтягнути по всій поверхні так, щоб воно трохи звисало за краї.
Довго зберігати тісто для піци не слід. В крайньому випадку його можна покласти в морозильну камеру на 12-14 годин.
Дріжджове тісто для піци
Час приготування – 2 години 30 хвилин
Інгредієнти на 4 порції:
борошно пшеничне – 400 г вода – 200 г дріжджі пресовані – 12 г олія оливкова – 3 ст. ложки цукор – 1 ч. ложка сіль
Дріжджі розчиніть у теплій воді, додайте сіль, цукор, енергійно перемішайте.
Борошно насипте гіркою, в середині зробіть заглиблення.
Влити дріжджову суміш у заглиблення, додайте масло і замісіть тісто до однорідної консистенції.
Підкатайте тісто в кулю, посипте борошном, викладіть в глибокий посуд і, накривши серветкою, помістіть на 2 години для бродіння в тепле місце.
Після того, як тісто збільшиться в об’ємі в два рази, зробіть обминку і дайте тісту знову піднятися.
Тісто розкачайте і викладіть на лист, вистелений пергаментом, або на форму, змащену рослинним маслом.
Для приготування дріжджового тіста можна використовувати як свіжі (пресовані) дріжджі, так і сухі (швидкодіючі). Активізуються дріжджі в теплому середовищі, тому пресовані дріжджі подрібнюють, розчиняють у нагрітих до 26-30 °С воді або молоці і перемішують, поки суміш не стане однорідною.
Якщо вода або молоко будуть дуже теплими, то дріжджі загинуть, а в прохолодному середовищі знизять свою життєдіяльність і в результаті тісто не підніметься як слід.
Готуємо начинку
Начинка для піци може бути і рідкою, досить густою. Якщо пласт тіста дуже тонкий, то і шар начинки повинен бути невеликим. Відповідно, на більш товстий корж викладають більш «грунтовну» начинку. Але в будь-якому випадку розподіляти її потрібно рівномірно – так, щоб після випічки серединка не виявилася промоклою, а краєчки занадто сухими.
Вироби з рідкою начинкою готують трохи довше, щоб вона встигла «підсохнути». Температуру в духовці при цьому трохи знижують, щоб корж не підгорів. З сирої начинкою краще готувати піцу з досить товстим шаром тіста.
Не обов’язково випікати піцу в духовці: її можна засмажити на сковороді з кришкою, що щільно закривається. А для тих, хто страждає захворюваннями шлунка, підійде піца, приготована на паровій бані (корж для неї зазвичай роблять з дріжджового тіста, яке розкачують товстим шаром).
Запікаємо піцу
Піцу готують різними способами.
Можна спочатку спекти корж, а потім викласти на неї начинку.
Або ж запекти тісто до напівготовності, викласти на нього інгредієнти і потім запекти до готовності.
Ще один варіант – корж помістити на кілька хвилин в добре розігріту духовку, а вже потім викладати начинку і випікати піцу до готовності.
А можна і просто запекти тісто разом з викладеними на нього інгредієнтами (перед тим, як викладати начинку, тісту треба дати постояти не менше 10 хвилин).
Класичну піцу готують у спеціальній дров’яній печі.
А в домашніх умовах піцу випікають у попередньо нагрітій до 200-220 °С духовці протягом 30-40 хвилин.
