Цей веселе і галасливе свято відзначають ще з язичницьких часів. Свою нинішню назву Масляна отримала в ХVI столітті, так називався м’ясопуст, оскільки в ці дні заборонено їсти м’ясо. У церковному календарі цей період називається Сирною седмицею.
І, звичайно ж, на Масляну печуть млинці – гарячі і круглі, що символізують сонце, – кожен день протягом всього Масляного тижня: «багаті» – починаючи з понеділка, «бідні» – тільки з п’ятниці або четверга. Першим млинцем раніше поминали померлих.
Опару готували зі снігу, на дворі, коли показувався місяць. При цьому примовляли: «Місяць ти місяць, золоті твої ріжки! Глянь в віконце, подми на опару». Вважалося, що саме від цього млинці виходять білими і рихлими. Приготування першої опари тримали в таємниці не тільки від сторонніх, але і від домашніх. Якщо у молодих не було свекрухи, а вони святкували свою першу Масляну, тещі приходили допомагати своїм дочкам пекти млинці.
Млинці на Русі печуть вже понад тисячу років. Вони отримали свою назву від дієслова «молоти». Їх пекли з різних видів борошна: гречаного, пшеничного, вівсяного, ячмінного, просяного, горохового. Особливо популярним було вівсяне борошно, з якого готували не тільки борошняні вироби, а й каші, толокно, киселі.
З млинцями були пов’язані найрізноманітніші повір’я і традиції. В давнину млинець супроводжував людину все його життя, з народження (породіль годували млинцем) і до самої смерті (це блюдо подавали під час поминальних обрядів). Але насамперед млинці, звичайно, були головним блюдом Масниці – одного з найвеселіших свят східнослов’янського календаря, що розділяє зиму і весну. У цей час намагалися наїстися і нагулятися на весь Великий піст. Меню на Масляний тиждень складалося заздалегідь і вважалося, що від кількості з’їдених на Масляну млинців залежало благополуччя в майбутньому році.
По млинцях навіть гадали, намагаючись дізнатися якомога більше про судженого. З настанням темряви дівчина з млинцем в руках виходила на вулицю і питала першого зустрічного чоловіка, як його звуть. Вважалося, що за його імені і зовнішності можна буде судити про майбутнього чоловіка. Якщо дівчина залишалося задоволеною результатом, млинець слід було віддати перехожому, якщо ні – з’їсти самій.
Проводи Масляної супроводжувалися позбавленням від скоромної їжі, в тому числі від млинців. Тому в багаттях іноді спалювали їх залишки, а також масло і молоко, які лили прямо у вогонь.
